В більшості людей аборт асоціюється з певною гінекологічною операцією, та в меншій мірі з медикаментами, хоча ще в радянські часи були відомі медикаментозні аборти, але вони не були поширеними, у зв’язку з великою кількістю побічних ефектів та низькою ефективністю, але в широкий обіг на початку 2000 впроваджуються нові фармакологічні засоби.
Органи статистики останні роки звітують про різке зниження кількості абортів, ось до прикладу 1991 рік число народжених дітей склало 630813, в свою чергу кількість виконаних абортів 966406(співвідношення 1532 абортів на 1000 народжених); а 2014 рік – 465882 народжених дітей, абортів ж виконано 114141(співвідношення 245 абортів на 1000 народжених). Чи це істинні цифри виконаних абортів? Мабуть ні… Одним із факторів, які дозволяють укрити істинну – це наявність приватної медичної практики і також досить широке поширення медикаментозних методів переривання вагітності, які навіть безконтрольно можна знайти в інтернеті; можна прочитати відгуки, як самі собі жінки призначають ці засоби і позитивно відзиваються про успішність даної методики.
Медикаментозне переривання вагітності – це також переривання вагітності(аборт) із своїми наслідками. (Аборт — це припинення життя зачатої , але ще не народженої дитини прямим втручанням, внаслідок якого настає переривання вагітності та смерть плоду.)
3 моменту зачаття дитини організм жінки налаштовується на виношування й пологи. Це супроводжується цілою серією складних гормональних механізмів, процесів і перебудов. Аборт різко обриває ці процеси, чим спричиняє потужний гормональний дисбаланс з усіма негативними наслідками для організму жінки; цей баланс пізніше важко відновити. Органи статевої системи жінки залишаються в «недоперетвореному» стані, тому можуть стати субстратом для злоякісних утворень, особливо за несприятливої екології та інших канцерогенних чинників (наприклад: куріння, алкоголь, надмірна вага). Крім того, аборт є грубим втручанням в організм жінки; медикаментозний аборт – це хімічне отруєння.
Медичними наслідками, як і при інструментальному аборті є кровотечі, ендокринні порушення, звичне невиношування, непліддя, інфекційні ускладнення ба навіть смерть жінки. За 11 років використання в США померло 14 жінок в основному із-за сепсису, були випадки інфаркту, інші можливі побічні ефекти пов’язані із застосуванням препаратів, як наслідок хімічного отруєння, включають діарею, нудоту, блювоту, головний біль, запаморочення, біль у спині та втому (за даними FDA).
Психологічні наслідки аборту з боку жінки відомі під терміном Постабортний синдром(ПАС). З моменту зачаття дитини в організмі жінки включається «біологічний годинник вагітності», який відміряє етапи розвитку дитини протягом усього виношування й до пологів. Якщо дитину було вбито, то цей годинник не перестає «йти», тому першим психологічним стресом для жінки є день, коли абортована дитина мала б народитися. Цей день жінці дуже важко витримати, наслідком чого можуть стати: депресія, намагання притупити біль антидепресантами, алкоголем, наркотиками, невтишимий смуток і жаль, лють на навколишніх за те, що вони не відвернули аборту, і навіть — спроби вчинити самогубство. Подібні симптоми можуть повторюватися в роковини дня аборту та в подальші роковини дня народження абортованої дитини. Жінка уявляє собі цю дитину – якою вона була б зараз, як би вона росла... Супутніми проявами можуть бути зорові та слухові галюцинації, розлади сну, втеча «в ілюзорний світ», що межує з психічним захворюванням. «Зворотним боком медалі» може бути втеча в роботу, в кар'єру, професійну кваліфікованість – аби лише забутися й не бути наодинці з собою, зі своїм зробленим абортом. 3гадані психологічні стани мають вплив на психосоматику жінки. Людина, яка постійно перебуває в патологічному психологічному стані, має відчуття втоми, виснаженості, може худнути (втрачати апетит – аж до анорексії), або навпаки – стати залежною від переїдання й набирати зайву вагу. Постійні психологічні переживання можуть стати причиною нервових захворювань, виразки шлунку, туберкульозу, сприяють розвитку злоякісних утворень...
Аборт ранить також і чоловіка, батька абортованої дитини, він страждає від травматичних стресових реакцій, відчуття втрати, почуття безпомічності, провини, люті, смутку, від проблем у стосунках, дезорієнтованості щодо відповідальності, заперечення, самоізоляції. Такі емоційні стани можуть стати причиною насильства, яке він чинить у власній сім'ї, призводити до ризикованої поведінки (наприклад, шаленої їзди автомобілем), непевності щодо ролі чоловіка у суспільстві, проміскуїтету, сексуальних проблем (наприклад: імпотенції, сексуальної залежності), відчуття притупленості або «внутрішньої порожнечі», зловживання алкоголем, вживання наркотиків, думок про самогубство. Це неповний перелік психологічних проблем, спричинених абортом, що можуть зустрічатися у чоловіків.
Такі стани з боку чоловіка і жінки дуже часто приводять до того, що ця сім’я руйнується, вони розлучаються.
Страждають і діти, які народилися в сім’ях в яких були аборти. Наукові працівники з Міжнародного інституту досліджень й оздоровлення після втрат вагітності та знущання над дітьми (The International Institute for Pregnancy Loss and Child Abuse Research and Recovery) д-р медицини та психології Філіп Ней та д-р медицини Марі Петерс-Ней на підставі досліджень, стверджують, що діти, народжені в сім'ях, де були аборти, теж є непрямими жертвами абортів. Ці діти зазвичай страждають від сукупності психологічних проблем, відомих під назвою «Синдром уцілілих від аборту» (СУВА). Вони відчувають незахищеність, невпевненість у тому, що батьки (а особливо матір) їх люблять; страждають від нездатності до соціалізації, не вміють утворювати стабільні зв'язки, в тому числі і здорову сім’ю, не здатні брати на себе відповідальність і ставати батьками; частіше, ніж інші, можуть ставати залежними від алкоголю та наркотиків, схильними до ризикованої поведінки, частіше мають думки про самогубство і вчиняють спроби самогубства. Такі діти легко підпадають під вплив різних сект, груп самогубств по типу «Синій кит». 3 іншого боку, вони можуть виростати егоїстами, з підсвідомим відчуттям того, що їхні брати та сестри були «принесені в жертву заради них», і, відповідно, жадати уваги до себе й споживати матеріальні блага у помноженій кількості — за себе й за своїх ненароджених братів і сестер.
Але не слід забувати і про Духовні наслідки. Всі причетні до аборту порушують Божу заповідь: «Не вбивай!» Тому вони руйнують свій стосунок з Богом, обтяжують своє сумління важкою моральною провиною – гріхом людиновбивства. Наслідками цього гріха може бути постійне почуття провини, зневіра у тому, що цей гріх взагалі може бути прощений, відчай; або ж навпаки – зачерствіння совісті, невизнання своєї провини, намагання жити «власним Я»... У цьому випадку прозріння може настати аж на смертному одрі... Нерозкаяний гріх людиновбивства тягне за собою – для всіх до нього причетних(батьків, медиків) – остаточний і незворотний розрив стосунків з Богом: прокляття, пекельну вічність.
Хоча факт аборту та його наслідки є чимось, що залишає свій слід, то все ж, зцілення можливе. Таке зцілення може стати психологічним і духовним.
До психологічного зцілення належить:
- усвідомлення моральної важкості вчиненого аборту;
- пригадування собі причин, обставин, емоцій та осіб, які спонукали до аборту;
- «олюднення» абортованої дитини: усвідомлення того, що абортована дитина була справді людиною й особою, її «похорон» і траур за нею;
- відверта розмова в сім'ї з чоловіком і дітьми про вчинений аборт, прийняття абортованої дитини як померлого, але повноправного члена сім’ї.
До духовного зцілення належить: щире розкаяння, прохання у Бога прощення і примирення з Богом у Таїнстві Покаяння, примирення з абортованою дитиною, прощення самій собі (самому собі – для чоловіків, які спричинилися до аборту) та прощення всім, які сприяли аборту. Наслідком такого примирення й прощення повинна стати виразна настанова захисту кожного зачатого людського життя, прийняття кожної наступної дитини як дару від Бога, допомога іншим жінкам і сім'ям у збереженні, народженні та вихованні дітей.
Допомогу у зціленні від ПАС є можливість отримати через реколекції «Дитина, яку ти не народила, пробачає тебе», які проводить ГО «Сім’я і Життя».
Післямова: Медикаментозний аборт(мефіпристоно-мізопростоловий), на відміну від хірургічного, є пролонгованим у часі і зазвичай складається, умовно, з двох етапів, і жінка (сім’я), яка передумала вбивати власну дитину, має шанс зберегти вагітність на першому етапі аборту.
Dr. George Delgado, FAAFP із Сан-Дієго, США розробив протокол збереження вагітності після прийому препарату для медикаментозного аборту.
Dr. George Delgado, FAAFP: «Частота успішності процедури скасування медикаментозного аборту складає близько 55%. Це означає, що 55% жінок, які обирають реверсію, продовжують вагітність і доношують своїх дітей, тоді як приблизно 45% втрачають своїх немовлят. Якщо виникає втрата, це зазвичай відбувається протягом перших двох тижнів лікування».
ГО «Сім’я і Життя»
Служба допомоги:
Мукачево:
050-060-57-87
Чоп:
050-546-47-58
Воловець:
095-1-034-034
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Підтримка грудного вигодовування:
050-297-19-18
