Віддавна жінки із племен австралійських аборигенів розрізняли періоди своєї плідності й неплідності, називаючи їх «сезоном дощів» і «сезоном посухи». У ХХ ст. медики по-науковому взялися досліджувати глибини людської плідності. Так людству став відомий метод Біллінґса, симпто-термальний метод, і найновіший, але найбільше методологічно опрацьований крейгтонський метод. Щоб з’ясувати докладніше про останню розробку, ми побесідували з акушер-гінекологом, водночас консультантом із природних методів планування сім’ї – інструктором із симпто-термального та крейгтонського методів – лікарем-гінекологом Зореславою Городенчук.
– П. Зореславо, ви у лікарській діяльності практикуєте аж два природні методи розпізнавання плідності розкажіть, у чому вони полягають?
– Методи природного планування сім’ї основуються на тому, що організм жінки подає дуже чіткі сигнали про те, що відбувається в певний момент циклу в гормональній системі. Якщо жінка навчиться відчитувати ці сигнали, то вона розумітиме, що відбудеться в її організмі. Загалом плідність людської пари дуже дивовижна. Якщо плідність чоловіка є постійною, то в жінки період плідності обмежується лише кількома днями протягом циклу. Власне цей ритм плідності в організмі жінки і є ритмом плідності подружньої пари. Якщо жінка навчиться відчитувати ці сигнали, то подружня пара зможе використовувати цей ритм для двоякої мети – відкладання чи досягнення вагітності. Причому як для відкладання, так і для досягнення вагітності метод є дуже вдалий. Взагалі природні методи часто асоціюються з відкладанням вагітності, втім вони дуже допомагають її досягти.
Якщо подружня пара здорова і свідомо застосовує для співжиття найбільш плідний період, то протягом півроку в них повинне настати зачаття. Якщо ж за цей час зачаття не настає, то це може свідчити про те, що треба ще трохи почекати або в подружньої пари із плідністю є значні проблеми. І не потрібно чекати з цими проблемами рік чи два. Необхідно звернутися до лікаря, який обізнаний із цими методиками, обстежитися і довідатися, чи в пари все добре або ж з’ясувати проблему, яку треба скоригувати. Іноді проблема є дуже мізерною, але вона може не вирішуватися протягом багатьох років. Відомі подружжя, які п’ять, десять років і більше не вагітніли, а після лікування, яке насправді є мінімальним і коштує інколи копійки, вдається досягти мети.
– Ви також представляєте окремий напрям у медицині – напротехнологію, що це таке?
– Можна сміливо сказати, що це найсучасніший напрям у світовій репродуктивній медицині. Якщо запліднення в пробірці розробили 1988 р., то напротехнологія з’явилася 1992 року, коли вийшла у світ книга д-ра Томаса Гільджерса «Застосування в медицині природного планування сім’ї». Відтоді почала розвиватися напротехнологія, фактично перші вагомі публікації з’явилися 2004 року – підручник із напротехнології, 2008 р. – ірландське дослідження із ефективності застосування напротехнології у практиці загального лікаря і 2012 р. – канадська публікація «Застосування напротехнології в практиці сімейного лікаря для лікування неплідності і звичних викиднів через невідому причину». Ідея д-ра Гільджерса полягала в тому, щоб створити досконалу систему для природного планування сім’ї, але пізніше виявили таку цікаву річ, що жінки з однаковими гінекологічними проблемами мали однаково змінені карти. Тому доктор зацікавився чи можна використовувати метод у лікуванні?! Власне у 90-х роках, через 10 років після того, як систему розробили, її почали застосовувати також у лікуванні. Що цікаво, ефективність напротехнології є не нижчою, ніж методики зачаття в пробірці. Крім того, метод дає змогу вирішити проблему звичного викидня, якій альтернативи в традиційній медицині практично немає. За традиційного підходу 50 % випадків звичного викидня залишаються не діагностованими і проблеми не вирішеними, натомість, як засвідчили ірландське та канадійське дослідження, ефективність напротехнології в цьому разі становить близько 70 %.
– Непротехнологія об’єднує усі природні методи планування сім’ї?
– Ні, властиво в авторському виконанні напротехнологія основана на крейгтонському методі, тому що ця система є ідеально пристосована для лікарських цілей, завдяки стандартизації методу. Автори зробили те, що, здавалося, зробити не можливо. Вони стандартизували усі суб’єктивні спостереження жінки, тобто метод до примітивності простий – жінка витирається, дивиться, що є на папері, досліджує за допомогою пальцевого тесту і певним чином описує. Але ці дослідження настільки типові, що їх можна виконати, побачити і записати однотипно. Завдяки цьому лікар отримує виняткову інформацію про те, що відбувається в організмі жінки. На жаль, усі інші природні методи спостереження не дають жінці такого вишколу у спостереженні і записуванні даних.
Однак, якщо жінка добре обізнана з іншим природним методом, то можна сміливо його застосовувати в лікуванні. Щоб дати подружжю змогу зачати дитину в природний спосіб, можу застосувати симпто-термальний, крейгтонський методи або якийсь протокол із загальної медичної практики. Застосовується також медикаментозне лікування і хірургічне, наприклад, відновлення анатомічного співвідношення в органах малого тазу жінки та хірургічні операції на статевих органах чоловіка. Тобто як лікар-гінеколог можу застосувати все, що дає можливість сучасна медицина. Втім напротехнологія основана суто на крейгтонському методі і в цьому автори мають рацію, тому що цей метод дає просто безцінну інформацію, яку часто за допомогою інших методів вловити не вдається.
– Розкажіть докладніше про крейгтонський метод, на якому основується напротехнологія?
– Назва крейгтонського методу походить від Крейгтонського університету, своєю чергою, який названо в честь Едварда Крейгтона, чоловіка, який спонсорував та заснував Крейгтонський університет в м. Омага (США, штат Небраска). Властиво в цьому університету на базі медсестринської школи працювала команда фахівців, які під керівництвом д-ра Томаса Гільджерса у 1970-х роках науково вивчали підґрунтя природних методів розпізнавання плідності, власне методу Біллінґса.
Автори довели, що ці суб’єктивні ознаки, які жінка відчитує, дуже тісно збігаються з тим, що об’єктивно бачить лікар за допомогою сучасного медичного обстеження, тобто йдеться про гормональне обстеження, ультразвук, який тоді ж зародився. У такий спосіб вони обґрунтували, що цей метод науковий і точний. Причому стосовно точності, то вона дуже висока. Якщо враховувати показники із досягнення зачаття, то фактично протягом шести циклів усі здорові подружні пари вагітніють, тому що вибирають оптимальний для зачаття період. Якщо зважати на показники для відкладання зачаття, то його надійність також дуже висока – для цього враховуємо індекс Перла, що становить 99,5 % у разі ідеального застосування методу і 97 % на практиці, якщо враховувати людську помилку. Це дуже висока надійність, яка дорівнює надійності гормональних контрацептивів чи, навіть, стерилізації.
Окрім того, крейгтонський метод є не тільки методом розпізнавання плідності, але це головно система, яка допомагає стежити за репродуктивним здоров’ям жінки. Ці суб’єктивні ознаки в кожної жінки однакові, тому, якщо навчити кожну жінку спостерігати однаково, то вони дадуть лікарю однаково цінну інформацію. Іноді жінка ще сама не усвідомлює, що в неї в організмі щось змінюється або нічого не відчуває, а карта спостереження вже буквально «кричить», що щось в організмі не гаразд. Наприклад, багато з нас не усвідомлює, що ми живемо в ситуації стресу, а якщо проаналізувати карту спостережень жінки, то вона просигналізує, що в певний момент були певні чинники: хвороби, нервування або інша особлива ситуація.
Лікарі-напротехнологи також у практиці почали враховувати відкриття харчової непереносимості. Проблема неплідності дуже часто має інші дрібні причини, якщо врахувати харчову ланку, то можна досягти фантастичних результатів.
Олеся Пастущак, продовження у наступному номері
Фото: Олесі Пастущак
Джерело - http://www.dukhovnist.in.ua
