Чи можливе в Католицькій Церкві розлучення через жорстоке поводження чоловіка з сім’єю?
Питання: Чи можливе в Католицькій Церкві розлучення через жорстоке поводження чоловіка з сім'єю?
Відповідь: Згідно з католицьким віровченням, шлюб нерозривний. Слово «розлучення» у деяких перекладах канонічного права передається не як розірвання шлюбних уз, що є неможливим, а «separatio» – роздільне проживання подружжя.
Питання: «Як бути молодим закоханим людям, якщо вона – практикуюча католичка і в шлюбі не була, він охрещений у Православній Церкві, був одружений, але за законом шлюб розірвано? Є двоє дітей. Шлюб протривав близько 10 років і був розірваний через зраду дружини. Як бути, якщо вони хочуть одружитися, але він був вінчаний? У православ’ї існує обряд розвінчання. Чи можна їм отримати обряд вінчання в католицькому храмі і які умови для цього потрібно виконати?»
Відповідь: Ми виходимо з того, що з цим питанням до нас звернулася католицька сторона, отож, звісно, розглянемо його з точки зору католицького вчення про Таїнство Шлюбу.
Питання: Які обов'язки накладає Таїнство Шлюбу, і чи може їх невиконання стати виправданням для розлучення?
Відповідь: По-перше, скажемо два слова про те, в чому полягає суть Таїнства Шлюбу і чим воно відрізняється від цивільного шлюбу - тобто шлюбного союзу, оформленого в державних установах (цивільним шлюбом іноді називають незареєстроване співжиття, але таке вживання терміна є помилковим). Цивільний шлюб - це угода між чоловіком і жінкою, в основі якого знаходиться взаємна і постійна самовіддача з метою допомоги один одному, а також народження і виховання потомства.
Питання: Чи припустимо переривати вагітність, якщо відомо, що дитина народиться без мозку, адже все одно вона не зможе вижити.
Відповідь: Питання про те, чи є дитина, народжена без мозку, людською особистістю, хвилював богословів з давніх часів, насамперед у світлі можливості її Хрещення. І вони прийшли до ствердної відповіді. Дитина, позбавлена мозку або його частини, завжди вважалася людською особистістю і отримувала Хрещення.
Питання: В одному з інтерв'ю кардинал Мартіні говорить про допустимість використання презерватива в особливих випадках. Самого інтерв'ю я не читав, але читав про це статтю. Кард. Мартіні говорить, що хоча саме по собі використання презерватива - це зло, все ж це «менше зло», коли є ризик зараження СНІДом. Особливо коли мова йде про сімейні пари.
Відповідь: Щоб бути добрим, всякий вчинок повинен бути таким як за своєю метою, так і за засобами. Святий Павло говорить «не робити зло, щоб вийшло добро».
Якщо звернутися конкретно до інтерв'ю кард. Мартіні, то в тому вигляді, в якому його представили деякі коментатори, дійсно, деякі твердження можуть викликати подив. Однак досить почитати оригінал, щоб переконатися: кардинал Мартіні говорив зовсім не про це.
Питання: Чи можуть чоловік і жінка-католики, розписані тільки в РАГСі, отримувати відпущення гріхів на Сповіді, відвідувати Службу Божу і причащатися?
Відповідь: Між хрещеними Церква визнає дійсним лише шлюб у Таїнстві. За допомогою Хрещення християнин «прищеплюється» до Христа, подібно лозі до винограднику. Приймаючи Хрещення, людина зобов'язується черпати цілющу силу в думках і почуттях самого Ісуса Христа.
На сьогодні не новина побачити жінку цілком слов’янських рис, одягнену на мусульманський манір. Звісно, коли для котроїсь дівчини богом стає заміжжя, то можна без проблем і мусульманкою стати… Але коли така ситуація виникає у житті людини віруючої – що їй робити?
Ось свідчення молодої жінки, яка не в теорії пізнала життя зі сповідником Корану.
«Басейн і Басам… я в них закохана. Це не помилка в написанні: Басам – ім’я мого хлопця. Він мусульманин. Ми разом розважалися в басейні – плавали, пірнали… До якогось часу.
