Питання: перегляд еротичного фільму без наміру отримати сексуальне збудження – це важкий гріх чи тільки неналежний, легковажний вибір джерела інформації (бо така була мета)?
Часто словесні описи, статті – без малюнка, який би показував, як виглядає той чи той гріх – якісь неочевидні. Зроджується невпевненість щодо того, що мав на увазі автор і як це зрозумів читач.
Відповідь: А де в усьому цьому Бог? Бо з питання випливає, що Він уже взагалі ні для чого не потрібний. Християнство – це не набір наказів і заборон або вирішування казусів по інтернету – так, ніби це становить суттєву різницю поміж тяжким гріхом і тим, що єдино лише «неналежне».
Гріх є гріхом, тяжкий, легкий, кожний – це образа Бога. Отож насамперед потрібно запитати себе: де в усьому цьому є Бог? Чи Він узагалі мене хвилює? Чи я займаюся виключно вирішуванням казусів, так ніби легкі гріхи це щось нешкідливе, а рахуються тільки важкі гріхи?
Питання 2: «Гріх є гріхом, тяжкий чи легкий – кожний ображає Бога». А чи можна образити нескінченного, доброго Бога, чиє милосердя не знає меж? За Ісааком Сирійцем, «пригоршня піску, вкинута в безконечне море, – ось чим є гріх кожного тіла перед нескінченним милосердям Божим». Єдиним гріхом є неприділення уваги фактові воскресіння Ісуса Христа.
Відповідь 2: «А чи можна образити нескінченного, доброго Бога, чиє милосердя не знає меж?» Таки можна, бо інакше не було би можливості пекла. Так, із філософської точки зору Бог не звертає увагу на наші гріхи; тільки Бог християнства любить і віддає свого Сина на смерть. Якби наші гріхи Бога не обходили, то навіщо Христос мав би понести смерть на хресті?
Сподіваюся, що автор цього питання усвідомлює, що мені йшлося не про заперечення Божого милосердя, а про фарисейство на кшталт «гріхи легкі то нічого, але тяжкі то вже ні».
Марек Блаза SJ , deon.pl
