Материнське молоко відповідає індивідуальним потребам дитини. За своїми складовими воно відрізняється не тільки у різних матерів, а навіть і в однієї жінки − у різних молочних залозах, від одного до другого моменту годування та на різних стадіях лактації.
Перше молоко, яке виробляється організмом жінки, називається молозивом(colostrum). Це клейка жовтувата рідина з відносною щільністю − 1,040–1,060. Вона заповнює альвеоли молочної залози упродовж останнього триместру вагітності й виробляється ще протягом кількох днів після пологів.
Кількість молозива змінюється у широких межах − від 10 до 100 мл/добу із середнім значенням − 30 мл/добу.
Варіанти вигляду молозива
У перші дні після пологів не лише маму, але й лікарів, може занепокоїти коричневий колір грудного молока. Але у більшості випадків через кілька днів колір молока змінюється і стає абсолютно нормальним. Це «синдром іржавих труб», який обумовлений невеликою кількістю крові, що потрапила в молоко з капілярів молочної залози. Дитині це не завдає ніякої шкоди і припиняти годування грудьми не потрібно.
Молозиво повністю покриває потреби новонародженої дитини у їжі упродовж перших діб життя, забезпечує первинну імунізацію за рахунок високого рівня імуноглобулінів, містить фактори росту, гормони, антиоксиданти, вітаміни. Легкий послаблюючий ефект молозива допомагає дитині очистити організм від меконію.
Перехідне молоко виробляється у матері з 4–5-го дня життя до початку 2-го тижня життя дитини. Зріле − з 2–3-го тижня життя дитини.
Жирність зрілого молока змінюється протягом кожного годування.
Молоко, яке дитина отримує на початку годування, називається переднім. Воно прозоре, має блакитнуватий або зеленкуватий відтінок, нежирне, містить багато води і добре вгамовує спрагу. У міру спорожнення грудей жирність молока зростає, ближче до кінця годування воно стає калорійнішим і білішим. Заднє молоко є дуже важливим для дітей з низькою масою тіла при народженні.
Колірні варіації грудного молока (являється нормою)
Блакитний відтінок молока може спричинити справжню паніку, адже у будь-якої мами є очікування, що у баночці зі зцідженим молоком буде щонайменше 3 пальці вершків. Адже така картинка виникає у кожного, хто лише замислюється про коров’яче молоко: гарне молоко має бути жирним, а отже містити багато вершків. А тут таке…. Але жінка – не …, склад жіночого молока суттєво відрізняється від складу молока інших ссавців. Жирів в зрілому жіночому молоці всього 4,5%. До того ж їх вміст змінюється у залежності від багатьох факторів, навіть протягом одного годування. Блакитний відтінок грудного молока пов’язують також з особливим складом протеїнів, а саме білків сироватки, які по-іншому відбивають світло, що і надає жіночому молоку такий колір. Мамині дієтичні вподобання також можуть вплинути на колір молока. Наприклад, якщо у раціоні матері багато моркви, кабаків та інших продуктів, що містять каротин, молоко може придбати помаранчевий відтинок, шпинат та зелені листові овочі у великій кількості нададуть маминому молоку зелений відтінок, а її любов до буряку зробить молоко злегка розовим.
Зріле грудне молоко містить 0,8–1,1 г/100 мл білка, за винятком першого місяця, коли цей показник становить 1,3 г/100 мл. У перший день після пологів вміст білка у молозиві – 3,2 г/100 мл, далі він поступово зменшується. Основним компонентом грудного молока є сироваткові білки – альбуміни та глобуліни (ідентичні білкам сироватки крові дитини; всмоктуються у незміненому вигляді); співвідношення між альбуміно-глобуліновими фракціями і казеїногеном у грудному молоці – 4:1. Грудне молоко містить лізоцим, лактоферин, ензими, вільні амінокислоти, у тому числі цистин і таурин, що є необхідними компонентамитканин організму новонародженого, насамперед сітківки ока та головного мозку.
Склад молока жінки, яка народила передчасно, відрізняється від молока при термінових пологах. Вміст кальцію та фосфатів у ньому вищий, що необхідно для забезпечення потреб недостатньо мінералізованого скелета недоношеного малюка.
Вміст жирів збільшується з 2 г/100 мл у молозиві до 4–4,5 г/100 мл у зрілому молоці на 15-й день після пологів. Вміст жирів у зрілому молоці ідеально підходить дитині й відповідає її фізіологічним потребам. Секреція власної ліпази підшлунковою залозою та виділення жовчі у немовлят недостатні, але ліпаза грудного молока компенсує це і сприяє засвоєнню 90–95% жиру грудного молока. Для жирів грудного молока характерні висока дисперсність та високий вміст (0,4 г/100 мл) ненасичених (есенційних) жирних кислот, докозогексаєнова та арахідонова амінокислоти не синтезуються в організмі дитини, але є дуже важливими для адекватного розвитку центральної нервової системи дитини. Вуглеводи у грудному молоці представлені в основному молочним цукром – b-лактозою, який становить 90% їх кількості. Лактоза є однією зі стабільних складових грудного молока. Вона забезпечує близько 40% енергетичних потреб і створює у товстому кишечнику слабо-кисле середовище (Рh 5–5,5), що сприяє знищенню гнильних бактерій. Частина b-лактози – це біфідус-фактор. Він сприяє інтенсивній вегетації біфідум-флори, нормалізує флору кишечника. В грудному молоці в невеликих кількостях єтакож галактоза, фруктоза та інші олігосахариди. Всього в грудному молоці виявлено близько 130 олігосахаридів, що виконують, окрім інших, антиінфекційну дію.
Об’єм молока, яке утворюється за добу, зростає від 100 мл у перші дні після пологів до 600 мл наприкінці першого місяця і приблизно до одного літра в чотири місяці після народження дитини, після чого суттєво не змінюється. Далі, з введенням прикорму, об’єм молока поступово зменшується в міру того, як дитина отримує все більше немолочної їжі. При цьому існую таке поняття – ємність молочної залози, – це приблизна кількість молока, яке молочна залоза може виробити на одне годування, цей показник є індивідуальним. Це дуже важливий момент! Увага! Практично немає жінки, у якої б в один сеанс годування виділялося б 100 мл молока. В середньому це 40-50-60 мл, рідше 80 мл. Так ось чому потрібні часті прикладання, щоб добути ту добову норму, яку потрібно отримати малюкові. Це може бути і 12, і 20, і 24 прикладання на добу. Уявіть собі, що буде, якщо мама буде прикладати малюка раз в 3 години, заповнюючи проміжки смоктанням пустушки?
Кількість вітамінів у грудному молоці відповідає фізіологічним потребам дитини. У ньому містяться вітаміни А (у молозиві – у 2 рази більше, ніж у зрілому грудному молоці), С, Е, К, вітаміни групи В. Концентрація вітаміну К вища у молозиві та ранньому грудному молоці (0,8–1,0 мг/л). При годуванні грудьми вітамін К через 2 тижні синтезується кишковою флорою дитини. Вміст вітаміну D у жіночому молоці невеликий (0,15 мкг/100 мл). Кількість водорозчинних вітамінів може дещо змінюватися залежно від раціону харчування матері, вміст жиророзчинних дуже мало залежить від харчування, тому що організм може мобілізувати їх із власних запасів.
Отже, потреби дитини у водорозчинних вітамінах забезпечуються повноцінним харчуванням матері.
Вміст більшості мінеральних речовин у грудному молоці (фосфору, кальцію, заліза, магнію, цинку, калію, фтористих сполук та ін.) не залежить від раціону харчування жінки під час вагітності й годування грудьми. У материнському молоці постійно зберігається ідеальне співвідношення кальцію та фосфору (2:1), чим забезпечується нормальний ріст і розвиток кісткової тканини немовляти. Вміст заліза у молоці – 1мг/л, дитина засвоює 50−70% цієї кількості. Це значно більше, ніж його надходить з будь-якою іншою їжею. Цинку і міді достатньо у грудному молоці. Материнське молоко збагачене активними ферментами (протеазою, трипсином, амілазою, ліпазою, що активується жовчними солями дитини); гормонами щитоподібної залози, наднирникових залоз, гіпофіза, кишкового тракту; гормоноподібними речовинами (еритропоетином, кальцитоніном, простагландинами); факторами росту (росту нервів, епітеліальним тощо), чинниками специфічного захисту IgA, IgM, IgG, чинниками неспецифічного захисту (лізоцимом, лактоферином, макрофагами, комплемент, цитокіни, проліновмісні поліпептиди).
Найвища концентрація імунних тіл – у молозиві. Це забезпечує адаптацію новонародженого до умов зовнішнього середовища та захищає його від захворювань. У зрілому молоці концентрація імунних чинників менша, проте кількість захисних речовин, які надходять в організм дитини, залишається достатньою, так як із ростом дитина висмоктує більше молока. Наприклад, концентрація основного імуноглобуліну грудного молока – секреторного IgA – у молозиві становить 20 г/л. У зрілому молоці вона менша (0,5 г/л), але за рахунок більшого об’єму молока дитина отримує щоденно до 0,5 г секреторного IgA протягом усього періоду грудного вигодовування. Материнське молоко стимулює ендогенний синтез факторів специфічного та неспецифічного захисту і розвиток власної імунної системи дитини.
Імунні властивості грудного молока: жіноче молоко – це дещо більше, ніж просто комбінація поживних речовин, це складна біологічна речовина, яка виконує як активну захисну так і імуномодулюючу дію. Воно не тільки забезпечує унікальний захист від інфекцій та алергії, а також стимулює відповідний розвиток власної імунної системи дитини. Найбільш очевидним наслідком його дії в порівнянні з штучним вигодовуванням є зниження захворюваності та смертності. Захисні властивості, які забезпечуються грудним молоком найбільш очевидні у ранні періоди життя і вони виражені у залежності від частоти і тривалості грудного годування.
Грудне молоко під мікроскопом(х1000)
«рідке золото»
https://www.youtube.com/watch?v=X_0oZx4cseo
Різниця складу між маминим молоком та штучним замінником
Суміш: Біля 40 компонентів у дорогих сумішах
Мамине молоко: більше 400 компонентів суто специфічних для вашої дитини
Природне вигодовування є специфічним для кожного виду ссавців. Тому спроби вигодовувати новонароджену дитину молоком іншого біологічного виду по суті є екологічною катастрофою.
Грудне вигодовування – один із найважливіших факторів адаптації новонароджених до нових умов позаутробного життя.
Арнольд Костка, підтримка грудного вигодовування, ГО «Сім’я і Життя»
За метеріалами:
«Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування». Навчальний посібник під редакцією Шунько Є.Є., Київ 2002
«Консультирование по грудному вскармливанию». Руководство для слушателей, Всемирная Организация Здравоохранения,СН - 1211 Geneva – 27 Switzerland, ЮНИСЕФ, 1993
Неонатологія: навчальний посібник / За редакцією Т. К. Знаменської. − Київ: Асоціація
неонатологів України, 2012. – 880 с.
«Вчимося годувати грудьми». З.Городенчук, О. Шлемкевич – Львів: Видавництво «Свічадо», 2011
МОЗ України наказ № 149«Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років». 20.03.2008.
Наказ МОЗ України № 715 «Про подальше впровадження Розширеної Ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини» в Україні». 2011.
Essential Newborn Care and Breastfeeding. WHO EURO, 2002
Уход во время Беременности, Родов, Послеродового периода и Уход за новорожденным. Руководство для эффективной практики. Всемирная организация здравоохранения, 2005
