Дослідження

Команда чилійських педіатрів на чолі з Кларітою Барбоза (Clarita Barbosa) разом з колегами з Вашингтонського університету (University of Washington), США, досліджувала 128 дітей. Вчених цікавили: характер годування дитини, особливості її поведінки в період дитинства і якість мови на різних етапах її розвитку.

Виявилося, що відмова від годування з пляшечки при досягненні дитиною дев'ятимісячного віку зменшує ризик розвитку у нього мовних порушень. Одночасно вчені встановили, що діти, які продовжували смоктати пальці або пустушку/соску довше трьох років, в три рази частіше набували мовні дефекти.

Фактично, фахівці довели зв'язок цих шкідливих звичок із ризиком порушення формування мовних навичок у дітей дошкільного віку. Ці діти набагато частіше за інших стикатимуться з труднощами при вимовлянні певних звуків у словах, спрощувати або перекручувати їх вимову.

Наукові експерименти свідчили про те, що подібні звички порушують у немовлят і дітей молодшого віку формування і розвиток ротової порожнини, щелеп і зубів. І навпаки – природне грудне вигодовування стимулює розвиток у малят координації рухів, органів дихання, ковтання і мовної артикуляції. Результати показали, що стимулювання смоктального рефлексу поза годуванням грудьми має згубний вплив на мовленнєвий розвиток у маленьких дітей. Це відкриття особливо актуально тому, що в останні десятиліття пляшечки з соскою та пустушки набувають все більшої популярності в молодих батьків.

У маленьких дітей є сильна потреба в ссанні. Навіть в утробі малюки смокчуть свої пальці. Річ у тому, що основний рефлекс життєзабезпечення немовляти – це смоктальний. Левова частка цієї потреби задовольняється при грудному вигодовуванні малюка. Якщо до однорічного віку практично для кожної дитини смоктання є природною потребою, то після настання дворічного віку воно може перетворитися на психічну дизфункцію, що впливає на розвиток мови, вважають лікарі. Без сумніву, такому питанню повинна приділятися особлива увага. Якщо смоктальний рефлекс закріпиться в якості патологічної компенсаторно-захисної реакції, пізніше це може викликати розвиток таких дитячих неврозів, як заїкання.

Дослідження показали, що використання соски/пустушки дітьми до двох років значно збільшує ризик виникнення вушних інфекцій. Також наголошується, що якщо дитина до досягнення дворічного віку два рази на рік або частіше переносила вушну інфекцію, його мовленнєвий розвиток, а також здатність сприймати інформацію на слух, можуть відхилятися від норми.

При грудному вигодовуванні дитина сама докладає зусиль, таким чином, у неї формується правильний прикус. При штучномугодуванні тримається пляшка з соскою, яка чинить тиск на щелепу дитини.

Тривале використання пустушки може також призвести до викривлення зубів. У маленьких дітей небо ще продовжує формуватися, а разом з ним формується розташування зубів. Якщо пустушка або соска пляшечки часто стикається з небом, це може призвести до утворення високого вузького неба. Мовлення – самий «сильний м’яз», і саме він у нормі допомагає формуванню неба. Вузьке небо зазвичай заважає нормально ковтати і правильно говорити.

Важливо розуміти, що неправильний прикус – це не тільки проблема зовнішньої естетики, але й фактор, який може спровокувати внутрішні проблеми. Серед них можуть бути порушення дихання або травлення, нерівномірне навантаження на зуби при жуванні, що може призвести до їх захворювань, неправильна гігієна порожнини рота. Правильний і неправильний прикус зубів у дітей вплине на багато факторів здоров’я організму в цілому.

Замислившись про те, як впливає соска/пустушка на прикус, багато батьків обмежують її використання, або взагалі відмовляються. Але іноді рідні пізно розуміють, що у дитини неправильний прикус. Що робити в такому випадку і як допомогти маляті – підкажуть хороший дитячий стоматолог/ортодонт.

Годування з пляшечки може мати і психологічні наслідки. Зокрема, зменшується довіра дитини до обох батьків, дитині важко самостійно впоратися зі своїми емоціями. Соска не може замінити для дитини контакт з мамою. Коли дорослі чують плач дитини, автоматично шукають соску, а не беруть малюка на руки. «Затикання» рота соскою частіше необхідного може стати причиною того, що дитина пізно почне розмовляти, а його мова буде недостатньо виразною. Дитина може вирішити, що йому зручніше вказувати на потрібні речі і спілкуватися зі світом жестами — адже він звик не розкривати рота через соски.

Малюк, який постійно тримає в роті соску, позбавлений можливості лепетати, агукати, тобто з перших днів i місяців не тренується його артикуляційний апарат. Як наслідок – малюк не може довільно розтягнути губки в посмішці, що дуже важливо для вимови звуків (с, з, ц, л, р).

Завдяки грудному годуванню у малюка розвиваються м'язи артикуляційного апарату, що сприяє своєчасній появі мовлення.

Замість пляшечки, годуйте дитину з тарілки. Їй буде приємно, що тепер він/вона їсть «як дорослі» і, швидше за все, він сам буде радий відмовитися від соски.

Батьки, які привчили дитину до соски/пустушки роблять подвійну травму для неї. Окрім того, що її смоктання має ряд негативних впливів на організм, інша травма – коли батьки намагаються відучити дитину від смоктання, часто застосовуючи радикальні методи, як приклад можна привести змазування соски несмачними приправами. Так не лише завдається шкода здоров’ю малюка (виникає опік слизової ротової порожнини), але і наноситься дитині психічна травма, стрес.

В шестимісячному віці при смоктанніі соски/пустушки після прорізування зубів, можуть виникнути проблеми з дихальними шляхами. Річ у тому, що дитина починає кусати соску і відриває її шматочки, які можуть потрапити в дихальні шляхи.

Таким чином смоктання пригнічує практично усі види діяльності, до якої відноситься і рухова активність.

В однорічному віці, якщо дитина продовжує смоктати соску, відбувається її ізоляція від переважної більшості нових вражень, які її оточують. Вона значно пізніше почне говорити, в деяких випадках спостерігається уповільнений інтелектуальний розвиток.

Деякі діти починають говорити досить пізно. Не хвилюйтеся, це цілком нормально. Однак є те, що повинно викликати у вас занепокоєння: відсутність виразної вимови до двох років; дитина видає дуже високі або носові звуки; при спробах розмовляти у дитини похмурий погляд; він явно не звертає уваги, коли з ним розмовляють і / або дивляться на нього; постійне повторення мови дорослих без будь-яких варіацій, змін у ній «від себе». Якщо Ви помітили які-небудь з цих ознак, як можна швидше зверніться до відповідних фахівців.

Пам’ятайте, що такими вчинками ви психологічно віддаляєтеся від дитини, до того ж нівечите її здоров’я. Коли дитина постійно смокче соску/пустушку в ранньому віці, це не приносить видимої для людського ока шкоди для її здоров’я. Але від самого початку це несе за собою ряд негативних, шкідливих наслідків:

• Вірогідність порушення мови дитини;
• Ймовірність затримки психічного розвитку;
• Смоктання впливає на формування прикусу у дитини;
• Порушення або ускладнення дихання;
• Можлива алергічна реакція на матеріал соски/пустушки;
• Існує ймовірність виникнення кишкових інфекцій, наприклад, через неправильну гігієну та обробку пустушки;

Інакше батькам доведеться зіткнутися з таким процесом, як виправлення неправильного прикусу у дітей, витративши на це час і кошти.

Наталія Савіцька, психолог-логопед, ГО «Сім’я і Життя»