Правильно організоване грудне вигодовування і нормальна лактація у матері, як правило, не потребує зціджування грудного молока. Але навчатися зціджувати жінка ще повинна під час вагітності і в перші дні після пологів у зв’язку з можливим виникненням показань для проведення цієї процедури.
Існує ціла низка ситуацій, коли необхідно зціджувати грудне молоко:
- збереження і підтримки лактації при наявності тимчасових протипоказань для грудного вигодовування з боку матері або дитини;
- годування дитини з низькою вагою тіла;
- здійснення правильної техніки годування при переповненій щільній молочній залозі;
- полегшення стану жінки при нагрубанні молочної залози, розвитку лактостазу;
- годування хворої дитини, яка не може висмоктати достатню кількість молока;
- годування дитини грудним молоком, якщо мати працює або вчиться;
- змащування молозивом або молоком сосків і ареоли з метою попередження утворення тріщин або їхнього лікування;
- стимуляції лактації при недостатній кількості молока у матері.
При відсутності перелічених показань зціджування грудного молока не тільки не корисне, але й може бути шкідливим для жінки, особливо при порушенні правильної техніки (травмування тканини молочної залози, необгрунтована стимуляція продукції молока).
При зціджуванні молока активність окситоцинового рефлексу значно нижча, ніж при смоктанні дитини, тому перш ніж почати зціджування потрібно стимулювати рефлекс виведення молока.
Як стимулювати окситоциновий рефлекс?
- якщо є можливість – здійснити контакт матері і дитини (шкіра до шкіри або очі в очі);
- випити теплий напій (молоко, неміцний чай, компот, фруктовий сік, тощо);
- зігріти молочну залозу (теплий душ або компрес);
- стимулювати соски легким потягуванням їх пальцями;
- зробити легкий, обережний масаж молочної залози (погладжування молочної залози коловими рухами від основи залози до соска);
- зробити жінці масаж спини протягом 2-3 хвилин.
Допомога матері з метою стимуляції окситоцинового рефлексу
Зціджування грудного молока руками – це найбільш продуктивний метод, він не потребує ніяких пристосувань, тому жінка може зціджувати молоко в будь-якому місці і в будь-який час.
Зціджування грудного молока не викликає труднощів, якщо груди м’які і буває досить важким, коли молочні залози щільні, тугі і навіть болючі.
Жінка повинна сама зціджувати своє грудне молоко, що забезпечує найменше травмування тканини молочної залози.
Приготування посуду для зцідженого грудного молока:
- чашку, стакан, або банку потрібно ретельно вимити водою з милом;
- залити підготовлений посуд водою, яка тільки закипіла, і лишити на декілька хвилин;
- коли потрібно виконувати зціджування, вода виливається.
Техніка зціджування грудного молока руками складається з наступних етапів:
- ретельно вимити руки;
- зайняти зручне положення (сидячи або стоячи), тримаючи підготовлений посуд недалеко від грудей;
- покласти великий палець ЗВЕРХУ соска та ареоли, а вказівний палець - НИЖЧЕ соска та ареоли навпроти великого пальця, останніми пальцями підтримувати молочну залозу.
- злегка натиснути великим та вказівним пальцями на залозу у напрямку до грудної стінки;
- великим і вказівним пальцями натиснути на ділянку залози за навколососковим кружечком, де відповідно розташовані молочні синуси - по черзі натискати і відпускати, не відриваючи пальці від залози (процедура не повинна викликати біль, якщо виконується правильно);
- подібним чином зцідити молоко з боків, щоб випорожнити всі сегменти залози ( (пробіл)змінити розташування пальців на залозі);
- руки повинні бути сухими (використовувати серветку з м’якої тканини), уникати тертя шкіри пальцями;
- уникати здавлювання самих сосків, яке не забезпечує отримання молока;
- тривалість зціджування однієї залози складає не менш, ніж 5-6 хвилин, потім виконується зціджування другої залози, потім обидві повторно. В цілому процедура займає 20-30 хвилин, особливо в перші дні після пологів.
Як часто потрібно зціджувати грудне молоко? Це залежить від показань для виконання даної процедури.
Для установлення та підтримання лактації, для годування дитини з низькою масою тіла або новонародженого з порушенням стану:
- мати повинна при можливості почати зціджувати молоко в перший день після пологів, бажано не пізніше, ніж через шість годин;
- для достатнього вироблення молока потрібно зціджувати його не рідше, ніж кожні три години, враховуючи і зціджування вночі.
Для підвищення кількості молока, якщо його вироблення зменшилось:
- протягом декількох днів (2-4) потрібне часте зціджування (кожні 2 години вдень і кожні чотири години вночі).
Для забезпечення грудним молоком дитину, якщо мати працює або вчиться:
- максимально зцідити молоко перед тим, як йти на роботу, а також регулярно зціджувати його під час роботи для підтримки достатньої лактації.
Для полегшення стану при явищах нагрубання, лактостазу, закупорки молочних протоків, або маститі:
- так часто і так довго, як потребує відповідний стан.
Для попередження утворення тріщин або їх лікування:
- зцідити молозиво або «заднє» молоко у кінці годування дитини і змазати ним сосок та навколососкове поле.
Зціджування грудного молока можна здійснювати також за допомогою молоковідсмоктувачів, які можуть бути різних моделей. Потреба в їх застосуванні може виникнути при вираженому нагрубанні і больових відчуттях молочних залоз, що інколи викликає труднощі для ручного зціджування.
Найбільш поширені моделі молоковідсмоктувачів:
Ручні молоковідсмоктувачі:
- молоковідсмоктувач з резиновою грушею досить простий у використанні – має багато недоліків: є незручність для збирання молока і неможливість забезпечити його стерильність, часто є не ефективним, може приводити до травм молочної залози. КРАЩЕ НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДАНУ МОДЕЛЬ.
- молоковідсмоктувач-шприц (або поршньовий) – зручніший, ніж з резиновою грушею, простий і надійний у використанні, його легко мити і стерилізувати.
- ручні механічні молоковідсмоктувачі – потрібен час, щоб навчитися правильно і ефективно зціджувати, може швидко набридати, залежить від витривалості мами, у деяких моделях не регулюється сила тяги.
- електричний молоковідсмоктувач – продуктивний, зручний, підходить для періодичного зціджування.
- клінічний молоковідсмоктувач – найкращий варіант, багато показників можна регулювати.
NB! Зціджування не повинно приносити біль!
Біль виникає:
- при ручному зціджуванні:
мама дуже сильно давить і стискає грудь
її пальці ковзають по шкірі під час зціджування
мама стискає сам сосок
- при зціджуванні молоковідсмоктувачем:
встановлена дуже сильна тяга
молоковідсмоктувач створює постійний, а не перервний рівень вакууму.
центр воронки моловідсмоктувача не співпадає з центром соска
внутрішній діаметр воронки молоковідсмоктувача замалий для соска мами
Зберігання зцідженого молока
Чисте свіже зціджене молоко повинно зберігатися в стерильній, щільно закритій банці або в контейнері, обов’язково в темному місці.
Терміни зберігання залежать від температури, при якій зберігається зціджене молоко:
1) без холодильника:
до 4 годин при температурі 27 оC
до 10 годин при температурі 21 оC
до 24 годин при 16 оC (наприклад, в термосумці з пакетами льоду)
2) в основній камері холодильника при +4-5 ºС – до 72 годин
3) в морозильній камері при мінус 18- 20 ºС – від 3 до 6 місяців.
Заморожувати молоко для зберігання потрібно у невеликій кількості (порціями 30-60 мл).
Для того, щоб молоко розтануло його треба поставити в основну камеру холодильника, або проводити розморожування при кімнатній температурі. Після цього його можна зберігати в звичайній камері холодильника ще добу. Підігрівати холодне молоко для годування краще повільно в теплій воді і тільки до кімнатної температури.
Категорично не можна використовувати для нагрівання мікрохвильові печі.
При підозрі на інфекцію молоко підлягає кип’ятінню.
Для годування використовуйте альтернативні методи:
Шприц, ложка, чашка.
- При годуванні з пляшки діти часто тимчасово припиняють дихати під час серій смоктальних рухів
- Температура тіла дитини нижче
- Кров менш насичена киснем
- Більше випадків апноє
- Дитина не може контролювати об’єм годування
Пам’ятайте! Якщо користуватися пляшечками або пустушками, дитина може відмовиться від грудей!
Арнольд Костка, підтримка грудного вигодовування для ГО «Сім’я і Життя»
За метеріалами:
«Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування». Навчальний посібник під редакцією Шунько Є.Є., Київ 2002
«Консультирование по грудному вскармливанию». Руководство для слушателей, Всемирная Организация Здравоохранения,СН - 1211 Geneva – 27 Switzerland, ЮНИСЕФ, 1993
Неонатологія: навчальний посібник / За редакцією Т. К. Знаменської. − Київ: Асоціація
неонатологів України, 2012. – 880 с.
«Вчимося годувати грудьми». З.Городенчук, О. Шлемкевич – Львів: Видавництво «Свічадо», 2011
МОЗ України наказ № 149«Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років». 20.03.2008.
Наказ МОЗ України № 715 «Про подальше впровадження Розширеної Ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини» в Україні». 2011.
Essential Newborn Care and Breastfeeding. WHO EURO, 2002
Уход во время Беременности, Родов, Послеродового периода и Уход за новорожденным. Руководство для эффективной практики. Всемирная организация здравоохранения, 2005
