Я одружена жінка, коли я завагітніла вдруге, моєму сину було півтора року.

Ми хотіли другу дитинку колись, але не зараз. Ця новина була як сніг на голову, хоча зачата ця дитинка була у великій любові.

Мій син ще такий малий, непосидючий, мені і так важко та основною проблемою було те, що я була у декретній відпустці, а мій чоловік звільнився і не міг знайти роботу. Сім‘ї практично не було на що жити, а допомагали нам батьки. Рішення було важке - позбутись цієї невчасної дитинки.

Сиджу в кабінеті і лікар питає: « Ви ще хочете дітей?» - « Так, звичайно!» - відповідаю я.

« То залиште цю дитинку!»

Я вирішила не буду цього робити! І в сльозах вийшла з консультації.

Та сатана не відступав і нелегкі випробування взяли гору. Так хотілось принаймі від когось почути слова: « не роби! Все буде добре! Справимось!» Але, нажаль...

Все зроблено, безповоротно!

Спочатку ніби нічого не відчула особливого, я позбулась своєї проблеми, як я тоді вважала і життя продовжувалось звичайним ритмом.

Та це тривало недовго.

Стосунки з чоловіком охололи, а зовсім скоро я не могла з ним спати, бо все згадувала ненароджену дитинку. Ця біль була настільки неприємна, що ми почали жити не як подружжя, а як співмешканці.

Я повернулась на роботу і повністю поглинула в неї і в свого сина. Про чоловіка я взагалі забула. Він почав пити, сварки щодня, плач і ми вже майже на межі розЛучення! Ми прожили так 6 років.

Я людина віруюча, католичка. Я завжди ходила до Церкви, була близько до Бога, та це мене не зупинило від цього жахливого вчинку! Вбивство перекреслило всі мої стосунки з Богом на всі ці роки. Я приводила сина на катехези, ми разом ходили на недільну Месу. Та я закрила себе для Бога на всі ці роки.

Одна дуже важлива подія перевернула моє життя назавжди! Мій син приступає до Першого Причастя і нам з чоловіком теж треба йти до сповіді... Так, можна було цього І не робити, та Бог мене покликав, Він так довго чекав і я наважилась зробити крок назустріч.

Ця сповідь повернула мені життя! Не тільки мені, а і моїй сім‘ї. Потроху ми почали налагоджувати сімейні відносини. Господь милосердний подарував нам цю благодать, милість! Який же Він добрий, терплячий, люблячи.

Моя біль від аборту завжди зі мною, інколи вона про себе дуже боляче нагадує. Мені з цим жити все життя!

Якщо вже ви це зробили, прошу не закривайтесь на милосердя Бога, прийдіть до Нього зі своїм болем, каяттям.

Він єдиний, хто Вас зрозуміє, прийме, пробачить, неосудить, обійме і дасть сили все пройти.