Актуальне

У нас на Закарпатті батьки часто дають пораду  молоді, щоб не залишалися у цій країні, в якій немає надії, щоб шукали своє щастя за кордоном. Я вже чула дуже багато історій про те, як заробітчани тужать  за рідним краєм, про те, що наші емігранти завжди залишаються небажаними працівниками, про їх неприйняття, про роботу, яку виконують виключно, щоб заробити, однак при цьому мають духовні страждання. Але, якщо навіть не брати до уваги всі ці обставини, чи знаємо ми, куди прямує Європа, в яку так мріє наша молодь?

З нагоди Дня захисту дітей 1 червня 2017 р. у Мукачеві представники духовенства та віряни різних конфесій зібралися, щоб підняти голос на захист сімей та ненароджених дітей.

Радіофільм вінницької журналістки Світлани Кравінської. Звукорежисер - Оксана Кравчук. Виготовлено на замовлення радіо "ВІНТЕРА" місто Вінниця. Будь-яке тиражування, копіювання без згоди автора неприпустиме. Всі права захищені.

Віддавна жінки із племен австралійських аборигенів розрізняли періоди своєї плідності й неплідності, називаючи їх «сезоном дощів» і «сезоном посухи». У ХХ ст. медики по-науковому взялися досліджувати глибини людської плідності. Так людству став відомий метод Біллінґса, симпто-термальний метод, і найновіший, але найбільше методологічно опрацьований крейгтонський метод. Щоб з’ясувати докладніше про останню розробку, ми побесідували з акушер-гінекологом, водночас консультантом із природних методів планування сім’ї – інструктором із симпто-термального та крейгтонського методів – лікарем-гінекологом Зореславою Городенчук.

7 квітня 2017 р. бібліотекарі спільно з громадською організацією „Сім’я і життя” запросили учнів ЗОШ №10 (9-х та 10 кл.)  на валеолекторій „Здоров’я – цінність нашого життя”.

Під час лекції присутні переглянули відеофільм про розвиток дитини від зачаття до народження, мали можливість потримати в руках макет маленької, але вже людини (якій усього 9 тижнів).  Після перегляду Костка Арнольд (лікар-гінеколог) прокоментував побачене. Бесіда йшла про статеву зрілість та наслідки ранніх статевих стосунків, сім'ю, морально-духовний аспект переривання вагітності.

Мені було 23, коли я дізналась, що вагітна. Це була моя перша вагітність. З хлопцем з яким я зустрічалась на той час ми вже розійшлися. Коли я йому про це повідомила він спершу не повірив і сказав, що не впевнений, що це його дитина, оскільки ми застерігались, але коли я показала йому довідку про ультразвукове дослідження, де зазначався термін вагітності і сказала, що окрім нього в мене нікого не було він попросив час щоб подумати. В результаті він дав мені гроші на аборт, пояснюючи свій вчинок тим, що в нього не має до мене почуттів. Це ніби вибило мені землю з-під ніг, я була розгублена, приголомшена, тому що десь в глибині серця я сподівалась, що він мене підтримає. Я усвідомила, що залишилася зовсім одна, розуміння цього викликало в мене почуття розпачу, в мене з’явився страх… До того ж в мене був страх за дитину, оскільки ще не знаючи, що вагітна я вживала алкоголь… Але попри це все я хотіла цієї дитини і десь моє внутрішнє чуття мені підказувало, що з нею все гаразд, я навіть відчувала, що це дівчинка…